Електричний акумулятор (лат. Accumulare – «накопичувати»), а також акумуляторна батарея – хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає у повороті внутрішніх хімічних процесів, забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення. Електричний акумулятор відноситься до категорії вторинних батарей. Принцип дії акумулятора ґрунтується на зворотності хімічної реакції. Поширені електричні (Свинцеві, літієві та інші) акумулятори накопичують хімічну енергію (внаслідок зворотних хімічних реакцій між речовиною електродів та електролітом), і віддають електричну енергію, являючи собою гальванічні елементи.  Працездатність акумулятора може бути відновлена ​​шляхом заряду, тобто пропусканням електричного струму в напрямку, зворотному напрямку струму при розряді: на негативному електроді реакція окислення замінюється реакцією відновлення, а на позитивному електроді реакція відновлення змінюється за реакцією окислення. Місткість акумулятора - це максимально можливий корисний заряд, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги. У міжнародні системі одиниць СІ ємність акумуляторів вимірюють у кулонах. Насправді використовується позасистемна одиниця Ампер-час: 1 А ⋅ год = 3600 Кл.